Основний механізм передачі — контактний. Шлях поширення хвороби — побутовий. Це може відбутися у разі безпосереднього контакту з хворою людиною (сон в одному ліжку, статеві контакти тощо) або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші тощо).
Поза людиною коростяний кліщ живе 3-5 діб, гине за температури вище 50 С. Кип’ятіння білизни чи прасування її гарячою праскою вбиває кліща. Також кліщі й личинки гинуть за мінусової температури ( нуль і нижче градусів).
Найчастіше лікарі призначають сірчану мазь, розчин кротамітона або перметрина – ці засоби наносяться зовнішньо і здатні швидко знищити коростяного кліща і його личинки.
Висип. Висип може з’явитися на будь-якій ділянці тіла, але найчастіше він виникає між пальцями рук, на зап’ястях, животі, сідницях і під колінами. Ходи. Ці тонкі, звивисті лінії на шкірі з’являються, коли паразити пробираються крізь неї.
Джерелом саркоптозу, або корости, є інвазовані свині. Захворювання передається через підстилку, предмети догляду й інвентар.
Симптоми: захворювання швидко передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період триває до 4 днів.
До інфекційних належать такі хвороби, як сибірка, сказ, чума птиці, сап, паратиф тощо, а до інвазійних — глистяні хвороби, короста, гемоспоридіози та ін.
Список ВОЗТ включає 208 інфекційних та інвазійних хвороб тварин ; хвороби коней. 11 ; хвороби свиней. 6 ; хвороби птахів. 13 ; хвороби лагоморфів. 2 ; хвороби бджіл.