придба́ти
| Інфінітив | придба́ти, придбать | |
|---|---|---|
| 3 особа | придба́є | придба́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | придба́в | придба́ли |
| жін. р. | придба́ла |
Уживається на означення особи, засобу і т. ін., за допомогою яких що-небудь здійснюється.
приміськи́й
| відмінок | чол. р. | жін. р. |
|---|---|---|
| називний | приміськи́й | приміська́ |
| родовий | примісько́го | примісько́ї |
| давальний | примісько́му | приміські́й |
| знахідний | приміськи́й, примісько́го | приміську́ |
ХУЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, книжн. Ганьбити, знеславлювати, осуджувати кого-, що-небудь.
придбав, придбали. Жіночий рід, придбала. Середній рід, придбало. НАКАЗОВИЙ СПОСІБ. ОДНИНА, МНОЖИНА. 1 особа, придбаймо. 2 особа, придбай, придбайте.
ПРИДБАВАТИ, аю, аєш, недок., рідко ПРИДБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи). Ляля вже придбала друковане видання …
Познайомся зі словником найуживаніших слів, що звучать та пишуться однаково, але мають різне значення. … Придбав. Замок 1. Укріплене житло; будівлі, оточені кам …
Обидва ці вислови – у розстрочку і з розстроченням – не українські й не російські, а належать до тої мовної сумішки, що зветься в народі суржиком. В українській …