У його власному варіанті не 12 місяців, а 13. У кожному місяці 28 днів. Рік при цьому починається з березня, а сам березень починається не з першого числа, а з нульового. Додатковий місяць має назву “Змієносець”.
Чеський дослідник Володимир Шаура був доводив, що у праслов’ян існували загальні назви для місяців, на підставі чого спробував провести реконструкцію найменувань: так січень у нього prosinьcь, лютий — sěčьnь, березень — berzьnь, квітень — květьnь, травень — travьnь, червень — čьrvьnь, липень — lipьnь, серпень — sьrpьnь …
Інша гіпотеза ‒ від “мороз січе”. Також перший місяць року мав і інші давні назви: “сніжень”, “сніговик” (від снігу); “тріскун” (тріщало все від січневих морозів); “льодовик”, “щипун”, “лютовій”, “студень” (від зимових холодів); “вогневик” (спалювали посічені дерева).
Кельтський календар складається з 13 місяців і базується на місячному циклі. Кожен місяць містить 28 днів, крім одного, в якому 24 дні.
У VII столітті до нашої ери рік доповнився ще двома місяцями: Іануарієм на честь дволикого бога Іоанна і Фебруарієм – на честь бога підземного царства Фебруя.
Тринадцятий місяць (інтеркалярний місяць, вставний місяць) — додатковий місяць, що додається до традиційного 12-місячного календаря для коригування рахунку …
На розгляд висунуто два варіанти стандартного календаря: 12- і 13-місячний вічні календарі в яких з 2001 року 1 січня завжди припадатиме на понеділок.
Місячно-соняч. К. враховує як зміни місяч. фаз, так і річний рух Сонця. Це досягається уведенням 13-го місяця. 19 соняч. р. дорівнюють бл …