КОЧЕРГА, и, ж. 1. Те саме, що коцюба 1.
Коцюба́ або кочерга́, діал. порива́ч — знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим загнутим кінцем для перемішування палива, прочищення колосників в печі й вигрібання з неї жару, попелу.
ЩИРО. Присл. до щирий.
Вигуки і звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Б’є молоточком у кришталевий великий дзвін – ку-ку! ку-ку! Зверніть увагу! Через дефіс пишуться такі вигуки, як: їй-Богу, їй-право, їй-бо.
кочерга ; Родовий, кочерги, кочерг ; Давальний, кочерзі, кочергам ; Знахідний, кочергу, кочерги ; Орудний, кочергою, кочергами.
Як правильно змінюється слово “кочерга” у мн. числа: одна кочерга – п’ять…? Правильно: п’ять кочеріг. Збережена копія. Як буде у множині кочерга?
коцюба, кочерга, Кочерга – це найпопулярніші переклади “кочерга” на українська. Зразок перекладеного речення: Металлическая кочерга, которой было совершено пре …
… писати з великої літери, якщо вони означають належність чогось даній особі, а утворені за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ-), -інськ- (‑їнськ-) – з малої.