Дзьоб — подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів, риб та деяких тварин. Приклади перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці, частина посуду і т.
Слугує для захоплення здобичі, її розчленовування, для дотику, нападу і захисту, пересування, для довбання, риття, зондування ґрунту, а також для складних дій, пов’язаних з доглядом за оперенням і побудовою кубла та ін.
Форма дзьоба залежить від характеру живлення птахів. Наприклад, у хижих птахів дзьоб гачкуватий із зубчиками на наддзьобку, у птахів, які дістають корм з води або землі — дзьоб довгий. Скелет і м’язи — складові частини опорно-рухової системи.
Дзьоб у синиць короткий, конусоподібний, зверху дещо заокруглений, з боків сплюснутий.
Птахи, які відшукують комах у тріщинах стовбурів дерев (крутиголовки, пищухи, повзики) або щілинах грунту (одуди), мають довгий, тонкий, шилоподібний дзьоб.
Чому у пищухи такий дзьоб? Вони їх розшукують, обстежуючи тріщини в корі, за допомогою довгого тонкого, вигнутого серпом, дзьоба. Дзьоб чимось нагадує криву …
Вони мають довгі ноги, шию, дзьоб, пальці. Корм дістають переважно із води. Болотні птахи, що легко пересуваються серед густих заростей рослин ( …
Із морфологічних це насамперед — особливості будови і форми дзьоба, бо саме він у більшості птахів є органом здобування їжі (рис. 167). За способом живлення …